технополіс

-у, ч.

1) Одна з форм вільних економічних зон, що створюються для активізації інноваційних процесів, сприяння ефективному запровадженню техніко-технологічних нововведень.

2) Поєднання високотехнологічних, екологічно чистих промислових систем зі сприятливим для перебування і життєдіяльності людей середовищем, зонами відпочинку (оекреаційними зонами).

3) Багатогранні форми венчурної взаємодії крупного капіталу з малим бізнесом, організаційні новації, які дають змогу отримувати пільги при оподаткуванні й кредитуванні і створюють вигідні умови для іноземних інвестицій; технологічні парки.